Вітаю Вас, гість! Якщо Ви вчитель, а тим паче вчитель географії, то цей блог для Вас!

Мої статті

Створення інформаційно-методичного середовища , як засобу розвитку професійної майстерності педагогів

Для того, щоб навчити іншого,
потрібно більше розуму,
ніж для того, щоб навчитись самому.
М.Монтель
XXI століття висуває перед педагогічною освітою особливі завдання і, в першу чергу, ставить завдання підготовки педагога-майстра, педагога-гуманіста .Модель педагога XXI століття передбачає передусім професійну, компетентну, таку, що творчо розвивається особистість, в якій переважають духовно-етичні, гуманні якості. Вчитель-гуманіст має свій гуманістичний почерк педагогічної діяльності, уміє ставити і вирішувати завдання гуманного виховання, встановлювати гуманістичний стиль взаємин з учнями, організовувати спільний пошук цінностей і норм поведінки. Сучасна українська система освіти зазнає сьогодні цілий ряд змін, що виражаються в появі альтернативних типів учбових закладів, використанні нових програм, зміні змісту освіти, застосуванні нових педагогічних технологій і інших інновацій. Проблема підготовки вчителя опинилася сьогодні на зіткненні багатьох загальнонаукових, соціальних, культурних і морально-етичних процесів.
Значущою залишається роль вчителя – майстра педагогічної праці, громадянина, носія загальнокультурних і національних цінностей, основою професіоналізму якого є постійне самовдосконалення. Учитель – основна дійова особа у реформуванні сучасної освіти. Змінюються орієнтири освіти – змінюється й сам вчитель, змінюється мета й завдання його освітянської діяльності. Сучасний педагог має бути готовим до змін, а тому доволі актуальною є проблема професійного становлення, вдосконалення педагогічної майстерності й підвищення кваліфікації.
Сучасний погляд на проблему українськими вченими відображено таким чином: «Педагогічна майстерність – це професійне вміння оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток та удосконалення особистості, що забезпечує високу організацію педагогічного процесу, комплекс властивостей особистості вчителя , що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі». Сьогодні українська педагогічна наука виокремлює чотири основні характеристики майстерного вчителя, тобто компоненти педагогічної майстерності:
1) гуманістична спрямованість- виявлення професійної ідеології вчителя, його ціннісного став¬лення до педагогічної діяльності, її змісту, мети, засобів, суб’єктів.
2) професійна компетентність-знання , вміння , навички , критичні погля¬ди і оцінки, постійне самовдосконалення, високий рівень загальної культури 3) педагогічні здібності-комунікативність, перцептивність (розуміння ін¬ших), динамізм особистості (активність, гнучкість впливу), емоційна стабіль¬ність (саморегуляція) , оптимістичне прогнозування ( віра в позитивне в кож¬ній людині, у перспективу її розвитку), креактивність (творчість) тощо.
4) педагогічна техніка- вміння використовувати свій психофізичний потенціал як інструмент ви¬ховного впливу ( володіти своїм фізичним, психічним, емоційним станом;голосом, мімікою, пантомімікою), вміння впливати на інших (вербальні, невербальні засоби спілкування).
Першим ввів поняття ” майстерність вихователя” і “педагогічна техніка” А.С.Макаренко у своїй статті ” Деякі висновки з мого педаго¬гічного досвіду”: ” Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом… але це спеціальність, якій треба вчити, як треба вчити лікаря його майстерності, як треба вчити музиканта”. В.О.Сухомлинський продовжив розвиток теорії про педагогічну майстерність. У працях В.О.Сухомлинського “Сто порад вчителю”, “Павлиська середня школа”, “Як виховати справжню людину”, “Розмова з молодим директором школи” та багатьох інших велика увага приділяється творчості вчителя в станов¬ленні справжньої людини, громадянина, патріота Батьківщини. “Ми маємо справу з найскладнішим, неоцінним, найдорожчим, що в житті, – з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її гро¬мадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя”
Педагогічна майстерність перш за все пов’язана з особою педагога, з комплексом якостей, які сприяють забезпеченню високого рівня самоорганізації професійної діяльності. Набір якостей вчителя-професіонала, що допомагає йому забезпечити учбово-виховний процес на високому творчому рівні, достатньо широкий. Найважливішими з них є громадянськість і патріотизм, гуманізм і інтелігентність, висока духовна культура і відповідальність, працьовитість і працездатність. Головні якості педагога-майстра – людинолюбство і уміння спілкуватися з людьми. Одним із пріоритетних напрямів державної соціально-економічної політики є сучасна ефективна система освіти, що здатна задовольняти соціальне замовлення суспільства на надання якісних освітніх послуг, які відповідають потребам суспільства. Для забезпечення якісної освіти необхідно готувати вчителя нової формації, здатного ефективно працювати в інформаційному суспільстві, що постійно змінюється і вдосконалюється. Відомо, що джерелом педагогічної творчості вчителя є досягнення психолого-педагогічної науки. Створити в педагогічних колективах атмосферу творчого пошуку, поставити вчителя на стежину дослідника, забезпечити особистісно орієнтовану підготовку педагога до впровадження особистісних технологій допомагають запроваджені в школах такі форми роботи: творчі групи, динамічні групи, фокус-групи, педагогічні майстерні, школи педагогічної майстерності та інші. Педагогічна майстерність не можлива без педагогічної творчості – процесу створення і перетворення особистості ви¬хованця. Педагогічна творчість виявляється в науковій діяльності педагога і в творчій педагогічній роботі ( оригінальне вирішення педагогічних завдань, розробка нових педагогічних методів, прийомів, застосування педагогічного досвіду в нових умовах, удосконалення системи роботи з учнями, імпровізація в педагогічному процесі).

Шляхи формування педагогічної майстерності:
– самовиховання загальної та педагогічної культури (потреба, самопізнання, планування, реалізація, контроль, корекція);
– засвоєння професійних знань, вмінь, навичок;
– громадська активність;
– педагогічна практика;
– вивчення передового педагогічного досвіду;
Створити з вчителя справжнього майстра своєї справи допомогає інформаційно-методичне середовище школи. Інформаційно – методичне середовище (як система) це штучно побудоване середовище. Воно має свої власні, характерні тільки йому, цілі і задачі, рівні, ранги, підсистеми та способи досягнення цілей, методи розв’язування як внутришньосистемних, так і позасистемних задач, встановлення пріоритетів власної діяльності і таке інше.
Під інформаційно- методичним середовищем школи можна розуміти таке штучно побудоване середовище, структура і складові якого сприяють досягненню цілей навчально-виховного процесу. Структура визначає внутрішню організацію середовища, взаємозалежність між елементами середовища як системи, в якій здійснюється навчально-виховний процес. Основними властивостями інформаційно-методичного середовища є: універсальність технологічних процесів створення, зберігання і використання навчально-методичних та інших ресурсів, що забезпечують ведення навчального процесу; інтегрованість у єдиний інформаційний простір різних груп засобів нових інформаційних технологій; інваріантність середовища й технологій до рівня і профілю освіти; методичне забезпечення дисциплін, що вивчаються; створення, актуалізація і використання практикумів (виконання різноманітних завдань) з віддаленим доступом. Крім суто освітніх функцій, методично-інформаційне середовище має забезпечити можливість професійного спілкування та обміну досвідом між педагогами. До засобів, спрямованих на розв’язання цих завдань, відносять тематичні форуми й чати як форми реалізації професійного спілкування, а також електронну бібліотеку нормативних документів і методичних матеріалів.

Якість навчального процесу (рівень організації, адекватність методів і засобів навчання, кваліфікація викладачів і т. ін.) сама по собі не гарантує якості освіти в цілому, оскільки її цілі можуть не повною мірою відповідати новим потребам суспільства. Створеня різноманітного інформаційно-методичного середовища призводить до створення ефективного процесу навчання , з урахуванням індивідуальних можливостей кожного, його інтересів, нахилів, суб’єктивного досвіду, який накопичений в навчанні і реальному житті. Основним завданням підвищення майстерності вчителя є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності. Основним же завданням є удосконалення процесу формування основних професійних якостей, вироблення власного стилю роботи, розвиток фахової майстерності вчителя.
Методична робота – важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу.
Система внутрішньошкільної інформаційно-методичної роботи повинна вирізнятися цілеспрямованістю, оперативністю,гнучкістю, конкретністю із врахуванням рівня професійної компетентності педагогічних працівників, їх запитів, потреб та спільних інтересів .
Робота в інформаційному-методичному середовищі змінює ролі вчителя: в центрі навчання знаходиться той, хто навчається, : його мотиви, цілі, його психологічні особливості.Основними завданнями системи інформаційно-методичної підготовки учителів є:
1. Здійснення науково та педагогічно обґрунтованого вибору навчальних програм, відповідних до них дидактичних засобів, підручників і посібників;
2.Впровадження нових педагогічних технологій;
3. Розробка методичної системи навчання з предмета або циклу
дисциплін,яка не тільки б давала знання, а й навчала самостійно мислити,
використовуючи ці знання, збуджуючи інтерес учнів до творчого пошуку.
4. Використання інформаційних технологій у навчанні і створенні методичних та дидактичних матеріалів, формування завдань із їх використанням;
5. Використання інформаційних технологій для планування та проектування навчального середовища, моніторингу навчальних досягнень учнів;
6. Використання інформаційних технологій для спілкування в педагогічному просторі.
У формуванні професійної майстерності необхідний тісний зв’язок теорії, методики і педагогічної техніки.
В справі оволодіння педагогічної майстерності важливі наступні положення:
– не можна вдосконалити свою педагогічну майстерність, не займаючись постійно вивченням власної методики, і навпаки, не можна вивчати методику, не ставити шляхи її вдос¬коналення ,
– не можна вдосконалити свою майстерність, не використовуючи досвід своїх колег,
– вивчення своєї методики і методики колег можливо лише при практичній діяльності,
– по-справжньому можна вивчити методику свого колеги, лише допомагаючи йому,
– не можна вдосконалити педагогічну майстерність з орієнтацією на “чорний ящик”,
– вдосконалення і самовдосконалення викладача не має меж
Формування та використання інформаційно-методичного середовища школи для педагогів є основою для становлення їхнього саморозвитку та розвитку педагогічної майстерності.

Література.
1. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Зб. наук. праць. –К., 1993. – 240 с.
2. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. – К.: Вища шко¬ла, 1997.- Розділи 1-3.
3. Основы педагогического мастерства / И.А.Зязюн и др. – Москва: Просвещение, 1989.- Гл. 1-3.- С.126-134.
4. Макаренко А.С.Сочинения в семи томах. – Москва, 1957.
5. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи. Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя .// Вибр. твори в 5 т.- К.,1976. – Т.4. – С.414-446.
6. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования.- К., 1997. – 153 с.
7. Біленко Л.В., Сисоєва С.О. Вивчаємо творчу діяльність педагога // Рідна школа.-1993.- №11-12.
8. Бутенко В.Г. Способи самореалізації особистості // Особистість педагога : Розкриття можливостей. – К.,1995. – С.28.
9. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. – К., 1991. – 72 с.
10.Глазова Олександра Павлівна,доцент, заступник директора Інституту
післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК САМОРОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД
11. Гончарова Т.И., Гончаров И.Ф. Когда учитель – властитель дум. Книга для учителя. – Москва: Просвещение, 1991.- 174 с.
12. Оконь В. Введение в общую дидактику. – Москва, 1990.
13. Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки: Зб. наук. праць / За ред. М.Б. Євтуха. – К., 1994. – 116 с.
14. Руденко Ю. Д. Національне виховання: відродження і перспективи // Педагогіка і психологія.-1994.-№1.
15.Самоосвіта педагога як умова підвищення його професійної компетентності: методичні рекомендації. – Херсон: РІПО, 2012. – 48 с. Укладачі: Жорова І.Я., Кузьмич Т.О., Назаренко Л.М.
16. Симонов В. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя. – Москва, 1995.
17. Сисоєва В.М. Пріоритет – науково – педагогічна творчість // Рідна школа. – №5.-1994.
18. Стельмахович М.Г. Педагогіка життя. – К.: Знання, 1980. – 48 с.
19. Федяєва В.Л. Принципи організації неперервної педагогічної освіти// Матеріали міжвузівської науково- прктичної конференції з проблеми удосконалення підготовки вчителя. – Херсон , 1995. – С.141-142.

Привет, мир!

Добро пожаловать на Eto-ya.com. Это ваша первая запись. Её можно отредактировать, удалить или сделать видимой только вам, а затем наполняйте свой сайт!

Вы можете создавать свой сайт в виде блога (дневника, журнала — при этом записи располагаются по дате создания — самые новые выше, их можно группировать по рубрикам или назначить им метки), или как совокупность страниц — без отметки даты, или то и другое. Можно вставлять картинки, закачивая их с своего компьютера или добавив тэг изображения и т.д. При помощи плагинов можно расширить возможности сайта, например, встраивать видео, музыку, создать опрос или анкету.

Если у вас уже есть блог где-либо в другом сервисе, вы можете перенести записи из него в ваш блог в Eto-ya.com через “Инструменты” — “Импорт” при помощи файла экспорта или любого файла формата RSS 2.0.

На вашей начальной странице, по умолчанию, отображается несколько последних записей. Если вам нужно, чтобы на начальной странице была постоянная информация, то можно назначить одну из страниц в качестве начальной.

Удачи!