Я іду на урок

Тема: Основні форми рельєфу Землі. Рівнини.

Мета: поглиблення та систематизація знань про форми рельєфу  земної поверхні; розвиток первинних умінь характеризувати географічне  положення рівнин на фізичній карті та складати їх комплексну характеристику; формування пізнавального інтересу, навичок колективної

творчості та взаємодопомоги.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, атласи,

підручники, фотокартки гір та рівнин.

Опорні поняття: нерівності поверхні, земна кора, материк, океан,

гори, рівнини.

Базові поняття: рельєф, форми рельєфу, типи рівнин, географічне

положення рівнин.

Зміст уроку

I.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «інтелектуальна розминка» — «Шпаргалка»

Учитель ставить запитання, відповідаючи на які, учні користуються

підготовленою вдома «шпаргалкою» (СЛС).

Назвіть процеси, що належать до зовнішніх?

Що таке вивітрювання?

Які види вивітрювання вам відомі?

Наведіть приклади фізичного, хімічного та органічного вивітрю-

вання.

Що таке ерозія?

Які види ерозії ви знаєте?

Які негативні явища можуть виникати в результаті водної та вітрової

ерозії?

Яким чином можна зменшити або запобігти негативним наслідкам

водно-ерозійних та еолово-ерозійних процесів 2. Прийом «Корова» (робота в групах)

Члени групи загадують одне з понять, пов’язаних із зовнішніми

процесами, та без слів зображують його.

3. Прийом «Географічна мозаїка»

Учитель пише на дошці набір слів, з яких потрібно скласти речення. Наприклад:

Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це.

Гори, основні, рівнини, рельєф, форми, це.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

На попередніх уроках теми «Літосфера» ми вивчали внутрішні та

зовнішні процеси, діяльність яких порівнювали з невтомними руками

скульптора. А якими ж є результати роботи цього скульптора? Це різно-

манітність форм поверхні нашої Землі. Вам уже відомо, що сукупність

нерівностей земної поверхні називають рельєфом. Як утворюються різні

форми рельєфу? Чому одні ділянки простягаються на сотні й тисячі

кілометрів рівними просторами, а інші — підносяться вгору у вигляді

гострих піків? Шукати відповіді на ці питання ми з вами будемо про-

тягом кількох уроків. Сьогодні ми вивчимо особливості форм рельєфу,

зовнішній вигляд яких усім добре відомий, адже саме вони становлять

переважну частину поверхні України. Йдеться про рівнини.

IV. вивчення нового матеріалу

1. Рельєф. Основні форми рельєфу. Складання схеми на дошці та в зо-

шитах .

Низовини

(від 0 до200 м)

Західносибірська рівнина

Плоскі

(Велика Китайська рівнина)

 

 

 

 

 

 

 

 

Горбисті

(Східноєвропейська рівнина)

Височини

(200-500 м)

Придніпровська

Вторинні

Месопотамська

Донецький кряж

 

 

 

2. Рівнини та їх класифікація.

а) Робота з підручником.

Завдання 1. Знайдіть у тексті параграфа та запишіть поняття

«рівнини».

Завдання 2. За якими ознаками класифікуються рівнини?  Складіть відповідні схеми та випишіть назви рівнин. б) Робота з атласом.

Завдання. Знайдіть назви рівнин на фізичних картах світу та

України.

в) Прийом «Мандрівка» (робота в парах).

Завдання. Складіть характеристику географічного положення рівнини. (Учитель розподіляє по групах великі рівнини світу.)

План характеристики географічного положення рівнин

1. Назва.

2. Середні висоти.

3. Між якими паралелями та меридіанами розташована.

4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.

5. З якими географічними об’єктами межує.

6. Процеси, які, на вашу думку, сприяли утворенню цієї рівнини. VII. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Учні самостійно підбивають підсумки роботи на уроці, називають

основні поняття, з якими познайомилися, шляхи утворення рівнин

тощо.

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника.

Позначити на контурній карті України рівнини.

Скласти кросворд, використовуючи назви рівнин.

Об’єднатися в групи, принести аркуші паперу, маркери.

додатковий матеріал до уроку

Найбільша низовина на Землі — Амазонська в Південній Америці.

Її площа — понад 5 млн км2

А найвище плоскогір’я — Тібетське.

Середня висота його становить4875 м, водночас тут є численні

гірські пасма, які підносяться на висоту до 6–7 тис. м над рівнем океану.

 

 

Тема. Основні форми рельєфу Землі. Гори.

Мета: поглиблення та систематизація знань про основні форми

рельєфу Землі; розвиток первинних умінь характеризувати географічне

положення гір на фізичній карті, складати їх комплексну характерис-

тику; виховання оригінального творчого мислення.

Тип уроку: комбінований.

обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, плакат-

ний папір, кольорові маркери, фотокартки (слайди) гірських вершин.

опорні поняття: форми рельєфу, гори, рівнини.

Базові поняття: гірська країна, область складчастості, частини гір-

ської країни, класифікація гір, географічне положення гір.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань

1. Прийом «Географічна розминка» — взаємоперевірка (робота в парах з використанням СЛС)

Учні ставлять один одному запитання за фізичною картою, визначаючи положення великих рівнин.

Прийом «Географічний крос»

Необхідно доповнити фрази, запропоновані вчителем, відомостями, яких не вистачає.

• Рівнини, абсолютна висота яких не перевищує200 м, називають…

Вторинні рівнини утворюються на місці…

Нанесеннями річок утворені такі рівнини, як…

Прийом «вірю — не вірю»

Чи вірите ви, що в Україні велику площу займають височини?

Чи вірите ви, що деякі рівнини можуть утворюватися зі зруйно-

ваних гір?

Чи вірите ви, що всі рівнини на фізичній карті зображені зеле-

ним кольором?

Чи вірите ви, що дно давнього моря може стати рівниною?

IIі. мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Відомий поет і співак Володимир Висоцький в одній зі своїх пісень

написав такі рядки: «Лучше гор могут быть только горы, на которых

еще не бывал». Багато альпіністів, які підкорили гірські вершини,

стверджують, що немає нічого прекраснішого у світі, ніж застигла

краса німотних гірських вершин. І, незважаючи на постійні небезпеки,

вони знову прагнуть підкорити нові недоступні висоти. Чим же так

приваблюють їх гори? Хто хоч раз бачив, хоча б здалеку, загадкову

вершину Демерджі в Криму, напевно, відчув надзвичайне захоплення

від неповторної краси природи…

Сьогодні на уроці ми спробуємо розгадати деякі загадки природи,

з’ясувавши, як утворюються гори, які процеси беруть участь у їх фор-

муванні, де на Землі можна побачити найвищі гірські вершини.

IV. вивчення нового матеріалу

розгорнутий план етапу

1. Гори та їх класифікація.

(Робота з текстом підручника)

Завдання:

а) сформулювати поняття «гори» та записати його в зошити;

б) скласти схематичний рисунок з позначенням елементів гори: під-

ніжжя, вершини, схилів;

в) скласти схеми класифікації гір за висотою, утворенням, віком.

За утворенням

 

За віком

 

За висотою

 

Низькі

(до 1000м)

 

Молоді

(50 млн.років)

 

Складчасті

Кримські,

Карпати,

Альпи,

Анди.

 

ГОРИ

 

 

Старі

(300-400 млн.років)

 

Середньовисокі

(1000-2000м)

Високі

(>2000м)

Вулканічні

Кіліманджаро

Складчасто-брилові

Урал,

Тянь-Шань.

 

 

2. Характеристика окремих гірських систем.

Прийом «Театралізація» (робота в групах)

«Жили-були гори…»

Завдання. Кожна група складає опис певного гірського масиву

(за вибором учителя), робить схематичний малюнок на плакаті та

в ролях показує, дія яких процесів впливала або продовжує впливати

на формування цих гір.

Учитель перед початком роботи обов’язково знайомить з критеріями

оцінювання «театралізації». Це, безумовно, науковість, використання

джерел географічних знань, участь усіх членів групи, оригінальність

підходу, творчість.

Для «виходу» з гри можна запропонувати дітям скласти рядки вірша,

присвяченого горам, у стилі «синквей» (японське складання віршів).

От приклад одного з таких віршів про Карпати:

Карпати.

Круглі, зелені, горбисті.

Ростуть, вражають, надихають.

Карпати дуже гарні.

Завжди.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Міні-практикум»

Позначення на контурній карті гірських систем світу.

VI. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Рельєф поверхні Землі надзвичайно різноманітний. Найбільші його

форми — материки та западини океанів. На суші та дні океану виді-

ляють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини. Гори й рівнини

розрізняють за багатьма характеристиками: за висотами над рівнем

моря, віком, способом утворення тощо. Територія України переважно

рівнинна. На заході країни розташовані середньовисотні гори Карпати,

на півдні — Кримські гори.

VII. домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника.

Скласти кросворд з п’яти-шести назв гір та гірських систем.

додатковий матеріал до уроку

• Вважається, що чим вище піднімаються гори, тим більше вони руй-

нуються. Насправді висота гір залежить від виду гірських порід, які

їх складають, та швидкості піднімання (зростання гір). Гори, скла-

дені нестійкими породами (піщаник та ін.), швидко руйнуються і, 116 Усі уроки географії у 6 класі

незважаючи на їх «молодий вік», мають округлі вершини та є відносно

невисокими. Гори, складені переважно гранітами, можуть здіймати-

ся на висоту до 10 тис. м. Згідно з розрахунками, для того щоб гори

зруйнувались та на їх місці утворилася рівнина, необхідно близько

22 млн років.

Найвищою горою суходолу є Еверест (8848 м), названа так на честь

керівника індійської топографічної служби англійця Джорджа Еве-

реста. Друга назва гори — Джомолунґма, перекладається як «Боги-

ня-мати світу» або «Мати богів Землі». Але абсолютно найвищою

точкою на Землі є не Джомолунґма, а «землеводна» Мауна-Кеа («Біла

гора») на Гаваях. Якщо вимірювати її від підводної основи (глиби-

на 6 тис. м) до вершини, то її загальна висота становить10203 м,

з яких лише 4205 височать над рівнем моря. Мауна-Кеа — це згаслий

вулкан.

Останнім часом виявили ще вищу гору —10672 м, але її вер-

шина виступає над поверхнею води лише на12 см, та й то під час

відпливу. Гора ще не має назви, розташована в Тихому океані по-

близу Каролінських островів.

• «Дахом Америки» та всієї західної півкулі вважають гору Аконкаґуа

висотою6959 м, а найглибша улоговина Землі (–400 м) знаходиться

в Південно-Західній Азії та зайнята Мертвим морем.

• З давніх часів у горах жили люди, пристосовуючись до їх складних

природних умов. Археологи знаходять малюнки давніх людей на ви-

сотах понад 3 тис. м.

У горах будувались не тільки сільські населені пункти, але

й міста. Давня столиця інків Мачу-Пікчу розташовувалася в Андах

на вершині висотою 6 тис. м. Сучасна столиця Мексики Мехіко

лежить на висоті2240 м, столиця Еквадору — Кіто — на висоті

2818 м. З давніх-давен через гори проходили торговельні шляхи,

наприклад, Великий шовковий шлях пролягав через Памір, а ка-

раванний шлях з Індії в Тібет — через Гімалії. Через знамениті

альпійські перевали Сен-Ґотард і Сен-Бернар лежали дороги між

країнами Європи. У ХІІІ–XVI ст. монахи одного з монастирів на

перевалі Сен-Бернар у Швейцарських Альпах вивели відому породу

собак-рятівників — сенбернарів. Вони знаходили подорожніх, які

заблукали, та рятували їх, зігріваючи своїм теплом. В Андах на висоті 5 тис. м до наших часів збереглися ділянки

Царської дороги, побудованої інками ще задовго до відкриття

материка європейцями. Довжина цієї вимощеної дороги складала

понад 5 тис. м, а ширина — до8 м.

• Гори завжди приваблюють спортсменів — туристів, лижників.

У 1786 р. була вперше підкорена найвища вершина Альп — гора

Монблан (4807 м), і тоді вид спорту — підняття на вершини, отри-

мав назву альпінізм. У 1953 р. житель Непалу Норгей Тенцинг і гро-

мадянин Нової Зеландії Едмунд Хілларі підкорили «третій полюс

Землі» — Джомолунгму.

 

Тема. Рельєф дна Світового океану

Мета: формування первинних уявлень про рельєф дна Світового

океану; поглиблення та систематизація знань про основні форми ре-

льєфу Землі; розвиток умінь колективної творчості, нестандартного

мислення; виховання інтересу до різних видів діяльності, вміння за-

хищати власну думку.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, плакати,

кольорові маркери, фрагмент відеофільму про дослідження дна океану.

опорні поняття: рельєф, океан, гори, рівнини.

Базові поняття: шельф, материковий схил, ложе, глибоководний

жолоб, серединно-океанічний хребет.

Зміст уроку

I. організаційний момент

II. актуалізація опорних знань

1. Прийом «Географічна розминка» — «світлофор» (за рівнинами та

гірськими системами світу)

(Робота з картами). Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Учитель. Людині властиве прагнення пізнати невідоме. Підкорення

полюсів та найвищих вершин, багатоденні переходи через пустелі та

непрохідні лісові хащі, вихід у космічний простір — усе це приклади

невтомного пошуку відкриття таємниць, які пропонує людству при-

рода. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку людської циві-

лізації, величезні простори Світового океану, в тому числі його дна,

ще й сьогодні залишаються недостатньо вивченими. (За можливості

демонструє фрагмент відеофільму про вивчення підводного світу.) За

допомогою сучасної апаратури вдалося з’ясувати, що рельєф дна Сві-

тового океану не менш різноманітний, ніж рельєф суші. Уявімо собі

ситуацію, що на дно океану зі спеціальним спорядженням опустилися

чотири групи дослідників: наукових теоретиків, художників, письмен-

ників і допитливих учнів з екскурсоводом. Як розкажуть про рельєф

дна спеціалісти? Які запитання поставлять зацікавлені учні? Про це

ми дізнаємося через 20 хвилин. IV. вивчення нового матеріалу

розгорнутий план етапу

1. Вивчення дна Світового океану. (Прийом «Кути»)

Групи учнів розміщаються по кутках класної кімнати. У цій грі

учні мають свободу вибору «кута», тобто групи та виду її діяльності.

Учитель інструктує кожну групу.

Група наукових теоретиків, використовуючи текст підручників, повинна скласти стислий звіт про рельєф дна океану. Група

художників зображує рельєф дна океану на плакаті та коротко

описує його. Група письменників складає невеликий нарис про

побачене на дні океану. А група допитливих учнів повинна під-

готувати низку запитань, які вони поставлять «екскурсоводу» під

час підводної екскурсії.

 

 

 

 

РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНУ

 

Материкова обмілина (шельф – до 200м)

 

Материковий схил до 3000м)

 

Ложе океану

 

Глибокі моря

 

 

Острови

 

 

 

 

 

 

 

Жолоби (>6000м)

 

Серединно-океанічні хребти

 

 

 

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Прес-конференція»

Обговорення гри, найбільш вдалих виступів, рекомендації.

2. Прийом «лови помилку картографа!» — «світлофор» (робота з на-

стінною фізичною картою світу та атласами)

Учитель (або учень) показує та називає рівнини, гори, вулкани,

іноді навмисно припускаючись помилки. Учні за допомогою карток

висловлюють свою згоду або незгоду.

VI. Підсумок уроку

Учні підбивають підсумки самостійно, відповідаючи на запитання

вчителя «Що нового для себе ви дізналися сьогодні на уроці?».

VII. домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника.

Скласти розгорнутий план до тексту параграфа, виписуючи визна-

чення базових понять.

Підготувати повідомлення про унікальні форми рельєфу Землі

додатковий матеріал до уроку

Межі шельфу проводять береговою лінією та вздовж перегину по-

верхні (брівка) шельфу до материкового схилу. Вона знаходиться на

глибині від 50 до600 мта більше. Якщо чіткого перегину немає, межу

проводять ізобатою200 м. Ширина шельфу різна — від 1 до1500 км.

Материковий схил — частина підводної окраїни материка — має нахил

від 1 до 10°, характеризується різним розчленуванням рельєфу: на-

явністю довгих і глибоких каньйонів, терас, зсувів. Окремі каньйони

сягають 3–5 км глибини та врізаються в континентальний схил на

1000 м, як, наприклад, перед гирлами річок Св. Лаврентія, Парани,

Конґо.

• Ложе океану — найнижчий (крім глибоководних жолобів) рівень зем-

ної кори — від 4000 до 5000–6000 м глибини. Ложе складено земною

корою океанічного типу та характеризується слабкими вертикальними

рухами — на зразок платформ на континентах. У рельєфі переважають

плоскі хвилясті та горбисті рівнини. Між ними — підняття різних

типів і походження: широкі плоскогір’я, ланцюги гір і окремі гори.

Серединно-океанічні хребти — великі підводні гірські споруди зде-

більшого посередині океанів. Важко навіть уявити гірську систему,

що простягається через усі океани на більш ніж 60 тис. км. Шири-

на її — до 2 тис. км, а висота — переважно від 1 до3 км. Середину

більшості хребтів прорізають глибокі ущелини — рифтові долини.

Доведено, що серединно-океанічні хребти за походженням не мають

нічого спільного з гірськими хребтами суходолу. Вони виникають

внаслідок виходу на поверхню глибинної речовини мантії, а наземні

хребти — через нагромадження, ущільнення, підняття та зминання

у складки гірських порід.

• У рельєфі океанічного дна вирізняють також вулканічні конуси.

Вони, як і на суходолі, формою схожі на зрізаний конус і сягають

у висоту кількох кілометрів. Під час спостережень за виверженням

одного з підводних вулканів у Тихому океані вчені бачили, як із

конуса, що здійнявся на2,5 км, викидалися розжарена мантійна

речовина, попіл, вулканічні бомби та пісок. Температура води, що

вивергалась, сягала +300°С. Світлий шлейф від вулкана тягнувся

за течією на200 км.